Як театралу-початківцю, який був в оперному театрі
максимум двічі в житті, а то і не був взагалі, обрати, на яку оперу йти? Що
робити, якщо ще і діти-школярі старше 10 років є? Я поділюся своїм досвідом і
власними спостереженнями.
Головне в опері – це музика. На другому місці виконавці
(співаки, хор, оркестр, дирижер). Лібрето (текст, сюжет) – десь у кінці.
Залежно від музики, я б розділила опери на 3 категорії:
1) опери, які сприймаються на слух дуже легко,
2) опери, які
вимагають хоча б мінімального досвіду перегляду постановок,
3)складні опери, які
90% початківців навряд чи зрозуміють.
Яку категорію я б порекомендувала початківцям? Звісно,
першу. Можливо, хтось дуже впертий захоче принципово піти на оперу з другої чи
третьої категорії і довести, що він все зрозуміє. Йдіть. Але… У першій
категорії я гарантую, що Ви приємно, легко і невимушено проведете час,
послухаєте прекрасну музику, надихнетеся і будете не проти піти в оперний театр
ще раз. Якщо ж Ви оберете іншу оперу, бажання піти в оперний театр вдруге може
одразу відпасти.
Які опери входять до
першої категорії?
1) «Кармен» Бізе.
Класика, знайома усім. Чоловіки божеволіють від красуні Кармен, готові на все
заради неї, а вона просто їх використовує. Ви здивуєтеся, скільки фрагментів з
цієї опери Ви чули раніше!
2) «Травіата» Верді.
Ще одна класика жанру, яку ставлять всі театри світу. Історія кохання Альфреда
Жермона, хлопця з порядної родини, до Віолетти Валері, утриманки заможних
чоловіків.
3) «Любовний напій»
Доніцетті. Комедія. Сільський хлопець Неморіно закоханий у односельчанку Адіну.
Але вона не звертає на нього уваги. А хлопець дуже сором’язливий, не
знає, як треба поводитися з дівчатами, що треба говорити і як привернути до
себе увагу. Одного дня до села приїздить видатний «лікар», який «лікує
від всіх хвороб», і продає Неморіно чудодійний напій, який має допомогти у
стосунках з дівчатами. І він допомагає.
Перша опера виконується французькою мовою, дві інші –
італійською. Не бійтеся, що Ви нічого не зрозумієте. Я теж не знаю цих мов. Для
таких, як ми, над сценою висить екран, на якому йдуть українські субтитри.
Можливо, спочатку це трохи відволікає від сцени, але Ви швидко пристосуєтеся,
будете схоплювати загальний зміст і встигатимете все роздивитися і розчути.
Я б порекомендувала сидіти не в перших рядах партеру, а
далі або вище, бо екран розташований приблизно на рівні 2-го ярусу, і увесь час
задирати голову, щоб прочитати текст, незручно.
Якщо ж Ви дуже боїтеся
іноземної мови, то і для Вас знайдеться, з чого почати:
1) "Наталка Полтавка" Лисенка. Сюжет знають всі.
Тут, як і в «Кармен», Ви дуже здивуєтеся, скільки музичних фрагментів Вам
знайомі.
2) "Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського.
Комедія про те, як український козак вирішив стати турком.
Мова виконання обох опер українська. Однак, тут є свої «підводні
камені». Українські опери не дублюються субтитрами. А чутність у залі дуже
різниться. І далеко не всюди можна буде розібрати слова. Я у 1-му ряду 3-го
ярусу розібрала лише відсотків 30 з кожної опери. Якщо Ви не розберете слів,
Ваше загальне враження від опери буде зіпсоване.
На всі ці опери можна брати дітей від 11 років (приблизно).
Їм теж має сподобатися.
А як бути з дітьми до 10 років? Вихід є! Візьміть їх на «Казку
про царя Салтана» за мотивами казки Пушкіна. Мова російська, є субтитри. Там
весело, співаки бавляться, на екрані фрагменти мультиків показують, декорації
створюють казковий світ, балет танцює, костюми яскраві, і задіяні артисти, які
люблять діток, охоче перед ними виступають. Ваша малеча буде в захваті!
Ось і все, що я хотіла
написати. Сподіваюся, мої поради будуть для Вас корисними, допоможуть з вибором
репертуару, і Ви зацікавитеся оперою як видом мистецтва, захочете сходити в
театр ще раз.